Каракін – Котельні установки та парогенератори. Спалювання енергетичних палив у топках парових котлів
Навчальний посібник “Котельні установки та парогенератори. Ч. 1. Спалювання енергетичних палив у топках парових котлів” містить відомості про палива, що використовуються в котельних установках. У ньому розглядаються питання спалювання палив у топках парових казанів; викладається технологія підготовки різних палив до спалювання; аналізуються процеси горіння палива; розглядаються питання організації топкового процесу під час спалювання палив; приділяється увага і конструктивному виконанню різних топок, і застосовуваним у них пальниковим пристроям.
Посібник Каракін – Котельні установки та парогенератори. Спалювання енергетичних палив у топках парових котлівпідготовлений на кафедрі парогенераторобудування та парогенераторних установок та призначений для студентів, які навчаються за напрямом 140100 140100 «Теплоенергетика та теплотехніка».
Паливом взагалі можна називати будь-яку пальну речовину, при згорянні якої виділяється відчутна кількість тепла.
За призначенням паливо може бути енергетичним, технологічним, побутовим, автомобільним (карбюраторним та дизельним), ракетним та ін.
Енергетичним називають таке паливо, яке економічно доцільно використовувати для отримання великої кількості тепла на енергетичних підприємствах – теплових та атомних електричних станціях (ТЕС та АЕС), промислових котелень та інших енергетичних установках.
Енергетичні палива можуть бути органічними та ядерними.
Органічне паливо являє собою складне органомінеральне з’єднання, що утворилося з залишків рослинного і тваринного світу шляхом їх тривалого перетворення в геологічних умовах – під тиском, без доступу повітря.
Ядерним паливом є важкі метали – уран та плутоній. Під час розпаду радіоактивних ядер їх атомів виділяється значна кількість теплової енергії. Ядерне паливо використовують на атомних електричних станціях (АЕС).
Котельні установки теплових електричних станцій споживають виключно органічне паливо. Оскільки цей посібник призначений для студентів, які навчаються за спеціальністю «Теплові електричні станції», то в ньому всі питання, пов’язані з паливом, розглядаються стосовно органічного енергетичного палива, яке в подальшому називається просто паливом.
Палива за своїм вихідним агрегатним станом поділяють на такі види: тверді, рідкі та газоподібні. Усі види палива може бути природними, тобто. натуральними (добувають з надр землі), і штучними (одержувані шляхом переробки природних палив).
До природних (натуральних) твердих палив відносять дрова, торф, буре вугілля, кам’яне вугілля, напівантрацити, антрацити та горючі сланці.
До штучних твердих палив відносять відходи деревообробки (тріска, тирса тощо) та вуглезбагачення (промпродукти та хвости); деревне вугілля; дерев’яні, торф’яні та вугільні брикети; торф’яні та вугільні напівкокс та кокс, а також нафтовий кокс. Як штучне тверде паливо в енергетиці (переважно в «малій») використовується також і лушпиння зернових рослин.
Природним рідким паливом можна вважати сиру нафту, що є складною сумішшю рідких органічних речовин.
Штучним рідким паливом, що широко використовується як енергетичне, є мазут. Він є важким залишковим продуктом глибокої переробки сирої нафти.
Газоподібне паливо являє собою механічну суміш горючих і негорючих газів, в якій є невелика кількість водяної пари та пилу.
До природних газоподібних палив відносять природний і попутний (нафтопромисловий) гази, які, як і нафта, також біохімічного походження. Природними називають гази, які концентруються у складках гірських порід та утворюють чисто газові родовища. Попутними газами називають гази, розчинені в нафті і що виділяються з неї і накопичуються над нею у вигляді газових «шапок», утворюючи нафтогазові родовища.
Штучними газами є побічні газоподібні продукти металургійного виробництва. Це коксовий та доменний гази.


