Бауман, Яковлєв – Технологія виробництва парових та газових турбін
У підручнику Бауман, Яковлєв – Технологія виробництва парових та газових турбін викладено основи технології виробництва парових та газових турбін; докладно освітлена технологія
механічної обробки типових деталей та складання турбін; розглянуто питання техніки безпеки робіт та технологічності конструкцій турбін; відображено сучасний досвід вітчизняного турбінобудування.
Підручник Бауман, Яковлєв – Технологія виробництва парових та газових турбін може бути корисним технологам та іншим інженерно-технічним працівникам турбінобудівних заводів.
Піонером вітчизняного енергетичного турбінобудування є Санкт-Петербурзький металевий завод, заснований 1857 р. – нині Ленінградський металевий завод ім. XXII з’їзду КПРС (ЛМЗ). Вперше до організації турбінного виробництва завод розпочав у 1904 р. і з цією метою набув права на виготовлення турбін конструкції французької фірми Рато. Перша парова турбіна за її кресленнями була виготовлена заводом в 1907 р. Після виготовлення ця турбіна була встановлена на заводській електростанції, де і працювала під наглядом заводських працівників. Таким чином, на її створенні та експлуатації навчалися заводські інженери, техніки та робітники.
Зародження вітчизняного турбінобудування проходило у важкій конкурентній боротьбі з іноземним капіталом, що мало значний вплив на економіку дореволюційної сторінки.
Власники великих зарубіжних фірм, побоюючись конкуренції, прагнули всіляко гальмувати розвиток вітчизняного турбінобудування Росії, домагаючись від царського уряду заохочення імпорту іноземних мащин. Досить сказати, що коли на Санкт-Петербурзькому металевому заводі була виготовлена перша турбіна, у Росії вже експлуатувалося 37 імпортних парових турбін. Стримувало розвиток турбінобудування також широке використання в різних енергетичних установках дизельних двигунів, які при малих потужностях були досить вигідними.
У перші роки після початку виробництва турбін замовлень на енергетичні турбіни у Санкт-Петербурзького металевого заводу було замало — від однієї до шести турбін на рік. Турбіни переважно виготовлялися невеликі, потужністю 50—300 кВт. Однак, незважаючи на труднощі економічного характеру, керівництво Санкт-Петербурзького металевого заводу виявило достатню далекоглядність, продовжуючи розвивати виробництво енергетичних парових турбін.
Завантажити – Бауман, Яковлєв – Технологія виробництва парових та газових турбін>>
