
Каракін – Котельні установки та парогенератори. Обладнання та процеси
Теплова електрична станція (ТЕС) є підприємством, що забезпечує електричною та тепловою енергією своїх споживачів. ТЕС, що виробляють лише електричну енергію, називають конденсаційними – КЕС, а ТЕС, що виробляють як електричну, так і теплову енергію, називають теплофікаційними, або теплоелектроцентралями – ТЕЦ.
Все технологічне обладнання ТЕС поділяють низку станційних об’єктів. До складу кожного об’єкта включають обладнання, робота якого функціонально взаємопов’язана та спрямована на вироблення певної продукції.
Завантажити- Каракін – Котельні установки та парогенератори. Обладнання та процеси >>
Основним об’єктом ТЕС, поряд з турбінною установкою та електричним генератором, є котельна установка, продукцією якої є перегріта пара, що споживається паровими турбінами, що приводять у обертання електричні генератори.
Тут слід зазначити, що котельні установки можуть бути не лише на ТЕС. Деякі промислові підприємства також мають котельні установки, які призначені для забезпечення потреб парою і гарячою водою. Такі установки називають котельними установками промислових підприємств. Є ще й котельні установки, що подають лише гарячу воду для опалення та споживання у побуті. Їх називають опалювальними котельнями, або просто опалювальними котельнями.
Отже, котельною установкою ТЕС (далі котельною установкою) називають комплекс обладнання, призначений для вироблення перегрітої пари та забезпечення парових турбін. Кожна ТЕС має у собі не одну, а кілька котельних установок. Їхня кількість визначається потужністю ТЕС і може досягати двадцяти і більше.
Котельна установка, як технологічний об’єкт ТЕС, складається з основного та допоміжного обладнання.
Основним обладнанням котельної установки є котел. До допоміжного обладнання належать паливоприготувальна установка, тягодутьева установка, золоуловлююча установка (при роботі на твердому паливі), димова труба.
Принципова схема компонування та взаємодії обладнання котельної установки, що споживає тверде паливо, представлена на рис. 1.
Мал. 1. Технологічне обладнання, що використовується при виробництві пари на твердопаливній ТЕС
I-приймально-розвантажувальне приміщення; II і IV – галереї конвеєрів 1-го та 2-го підйомів; III – дробильне приміщення; V – будівля котельного відділення; 1 – вагоноперекидач; 2 – бункер палива; 3 – живильник палива; 4 і 10 – горизонтальні конвеєри; 5 – конвеєр 1-го підйому; 6 – електромагніт; 7 – гуркіти; 8 – дробарка; 9 – конвеєр 2-го підйому; 11 – скидач; 12 – бункери сирого палива парових казанів; 13 – вуглерозмольні млини; 14 – пальники; 15 – топлення котла; 16 – обмуровка; 17 – топкові екрани; 75 і 19 – горизонтальний та опускний газоходи; 20 – перехідна зона котла; 21 і 22 – радіаційний та конвективний пароперегрівачі; 23 – перегрівач проміжної пари; 24 – економайзер; 25 – повітропідігрівач; 26 – короб холодного повітря; 27 – дутьовий вентилятор; 28 – золоуловлювач; 29 – димосос; 30 – димова труба; 31 і 32 – пристрої золо-і шлаковидалення.
Функціонування котельної установки пов’язані з рухом палива, повітря, продуктів згоряння палива, води та пари, шляхи переміщення яких отримали назви трактів. Таких трактів у котельні установці виділяють п’ять: паливний тракт, повітряний тракт, газовий тракт, водяний тракт, паровий тракт. Оскільки газовий тракт є продовженням повітряного тракту, їх об’єднують і називають газоповітряним трактом. Об’єднаний водяний тракт із паровим називають пароводяним трактом котла.
Паливний тракт котельної установки (шлях, яким переміщається паливо), що використовує тверде паливо (рис. 1.1), починається з приймально-розвантажувального приміщення /. Тут проводиться прийом і розвантаження твердого палива, що надходить на ТЕС залізницею. Розвантаження палива здійснюється вагоноперекидачами 1 в бункери 2. З бункерів приймально-розвантажувального приміщення паливо живильниками 3 подається на горизонтальні конвеєри 4 і похилими стрічковими конвеєрами 1-го підйому 5 перекачується на гуркіти 7, де проводиться відсіювання дрібних його кусков. Після гуркотіння палива його великі шматки надходять до дробарки 8 дробильного відділення III, де дробляться до розміру не більше 25 мм. Щоб уникнути поломок дробарок з потоку палива електромагнітними сепараторами 6 вилучаються металеві предмети, що можуть там знаходитися. Спеціальними щеповловітелями (на рис. 1.1 вони не показані) з палива видаляються також фрагменти деревини. Роздрібнене паливо після дробарок об’єднується з його дрібною частиною, відсіяною на гуркотах, і похилими конвеєрами 2-го підйому 9 подається на горизонтальний стрічковий конвеєр 10 бункерної галереї будівлі котельного відділення V. З стрічкового конвеєра подрібнювача казанів. На цьому закінчується етап попередньої підготовки твердого палива до його пилоподібного спалювання, який полягає в очищенні палива від металевих та деревних домішок та його дробленні.
На наступному етапі підготовки твердого палива до пилоподібного спалювання проводиться його розмелювання і сушіння в пилоприготувальних установках (системах пилоприготування). З бункерів сирого палива 12 дроблянка надходить у вуглерозмольні млини 13, що є основними елементами систем пилоприготування, де вона (дріблянка) розмелюється і просушується гарячим первинним повітрям, який подається в млина з повітропідігрівачів котлів 25. Сушіння паливного пилу може виробляти. Паливний пил, приготовлений у системах пилоприготування, транспортується до пальників 14, де і закінчується паливний тракт ТЕС. За допомогою пальників паливний пил вдується в топки 15 котлів, де відбувається її спалювання. Для забезпечення горіння палива в топки котлів (також через пальники) подається гаряче вторинне повітря з підігрівачів повітря 25.
При згорянні паливного пилу в топці котла утворюються високотемпературні газоподібні продукти згоряння – димові гази, а також тверді продукти згоряння -зола та шлак. Газоподібні продукти згоряння (димові гази) віддають частину свого тепла трубним топковим екранам 17, розміщеним на стінах топки, піднімаються вгору і йдуть з топки через вихідне вікно в горизонтальний газохід 18, потім в опускний газохід 19 і направляються в позолоуловлювачі 28. димові гази за допомогою димососа 29 видаляються в атмосферу через димову трубу 30. Зазначений шлях руху димових газів називається газовим трактом котельної установки. Його початком є вихід із пальників, що знаходяться в топці, а кінцем – вихід із димової труби.
Повітряний тракт котельної установки призначений для подачі повітря, необхідного для горіння палива, в топковий пристрій та систему пилоприготування для його сушіння. Повітря в повітряний тракт забирається дутьевыми вентиляторами 27 через повітрозабірні пристрої, що розміщуються у верхній частині котельного приміщення, і направляється в повітропідігрівач котла 25. Повітря, що виходить з повітропідігрівача, де він нагрівається до температури 300-400 С ділиться на дві частини. Перша частина повітря як первинне подається в систему пилоприготування для сушіння палива і подальшого його транспортування до пальників. Інша частина повітря (вторинне повітря) прямує у топку котла через пальники для забезпечення горіння палива. Таким чином, початком повітряного тракту котельної установки є повітрозабірні пристрої дутьових вентиляторів, а його кінцем – пальники камери топки котла. Оскільки після закінчення повітряного тракту котельної установки відразу ж починається її газовий тракт, ці тракти об’єднують в один, який називають газоповітряним трактом котельної установки.
Безпосередньо у котлі, що у складі котельної установки, виділяють пароводяний тракт. Пароводяний тракт котла складається з його економайзерної (що підігріває воду), випарної та пароперегрівної частин. Випарна частина пароводяного тракту котла є його елементом, за способом організації руху середовища в якому парові котли поділяють на котли з природною циркуляцією і котли з примусовою циркуляцією.
У складі котельної установки представленої на рис. 1.1 показаний котел високого тиску з примусовою циркуляцією. Котли з примусовою циркуляцією називають ще й прямоточними, тому що в них спочатку вода, а потім пар рухаються прямим потоком, без будь-яких проміжних ємностей. Початком пароводяного тракту прямоточного котла котельної установки представленої на рис. 1.1, є вхідні колектори економайзера 24, які з турбінної установки ТЕС поживним насосом подається поживна вода.
В економайзері поживна вода підігрівається і прямує через нижні колектори всередину топкових екранів. У топкових екранах вода, що надходить з економайзера, нагрівається до кипіння, прямує в перехідну зону котла 20, де перетворюється на насичену пару, яка прямує в радіаційний пароперегрівач 21, де частково перегрівається. Остаточно до заданої температури пара перегрівається в конвективному пароперегрівачі 22
Завантажити – Каракін – Котельні установки та парогенератори. Обладнання та процеси >>


