Висоцький – Довідник з нафтових та газових родовищ зарубіжних країн. Кн.1. Європа. Північна та Центральна Америка, 1976
Довідник з нафтових і газових родовищ зарубіжних країн складається з двох книг: у першій книзі в табличній формі дано опис нафтових і газових родовищ по нафтогазоносних басейнах Європи та Північної та Центральної Америки, у другій книзі — по нафтогазоносних басейнах Африки, Південної Америки, Близького та Середнього. Сходу, Південно-Східної Азії та Океанії, Австралії та Нової Зеландії.
У Довіднику з нафтових та газових родовищ зарубіжних країн наведено геологічну характеристику кожного басейну, зазначено рік встановлення його промислової нафтогазоносності та кількість відкритих родовищ нафти та газу.
Характеристика окремих родовищ нафти і газу містить такі дані: рік відкриття, місцезнаходження, структурна форма, вік і найменування продуктивних відкладень, глибина залягання нафтогазоносних пластів, типи нафтових (газових) покладів, щільність нафти, склад газу, категорія крупності родовища (за величиною запасів, що видобуваються).
Опис родовищ ілюструється розрізами та структурними картами з показом становища нафтових (газових) покладів. Наводяться оглядові карти розміщення родовищ.
Довідник з нафтових та газових родовищ зарубіжних країн призначений для геологів та геофізиків широкого профілю, які працюють на виробничих підприємствах та в науково-дослідних організаціях, що займаються проблемами геології нафти та газу, а також для співробітників вищих навчальних закладів.
На початку 1975 р. у світі відкрито близько 32 000 нафтових та газових родовищ. Справжній довідник ставить за мету дати коротку характеристику найбільш представницьких типів родовищ нафти і газу і, зокрема, всіх великих за запасами, чимось об’єднаних за умовами залягання нафти і газу, а також відкритих у нових районах за останні роки. Довідник з нафтових і газових родовищ зарубіжних країн повинен бути вихідним матеріалом для з’ясування закономірностей у розміщенні родовищ нафти і газу, оцінки перспектив нафтогазоносності різних територій, підрахунку прогнозних запасів, вирішення теоретичних проблем геології нафти та інших досліджень, необхідних для вдосконалення методики пошуків.
Довідник з нафтових і газових родовищ зарубіжних країн складено за єдиними табличними формами з незначними відхиленнями, викликаними головним чином відсутністю опублікованих матеріалів у деяких країнах. (У таблицях прочерки означають – «немає даних»).
Нафтові та газові родовища описуються континентами і нафтогазовидобувними країнами, а всередині країн — нафтогазоносними басейнами. По кожному континенту (регіону) дається коротка характеристика сучасної його структури, положення нафтогазоносних, потенційно нафтогазоносних (перспективних) і можливо нафтогазоносних (з нез’ясованими перспективами) басейнів, наводяться дані про останні відкриття або окремі родовища в країнах, які через незначну кількість родовищ у них не описують.
Нафтогазоносні басейни або їх частини в межах окремих країн характеризуються такими таблицями: короткий літолого-стратиграфічний розріз, розподіл нафтогазоносності за розрізом та розміщення родовищ. Так як у ряді випадків одні й той самий нафтогазоносний басейн включає території кількох суміжних країн, відомості щодо нього наводяться у відповідному порядку щодо цих країн. Наприклад, у Європі Центральноєвропейський нафтогазоносний басейн розташовується в межах семи країн: Великобританії, Норвегії, Данії, Нідерландів, ФРН, НДР та Польщі. Матеріали цього басейну наводяться за його елементами, розташованими на території цих країн.
Основними в Довідник з нафтових і газових родовищ зарубіжних країн є таблиці з характеристиками родовищ нафти і газу, н яких викладаються відомості про місцезнаходження родовищ, їх структурну форму, типи покладів, їх стратиграфічному і гіпсометричному положенні і т. д. Родовища характеризуються також до. Так як у багатьох випадках були відсутні відомості про початкові розвідані запаси родовищ, то про їх орієнтовні розміри судили за кількістю видобутої і видобутої нафти, розміру пасток та інших ознак; у таблиці вказується належність цих родовищ до певним кількісним категоріям запасів.


