Канталінський – Теплові та атомні електричні станції. Метод.посібник з виконання – 2005
Методичний посібник Канталінський – Теплові та атомні електричні станції розглянуто та схвалено кафедрою суднових енергетичних установок та теплоенергетики Калінінградського державного технічного університету
Цілями курсового проекту з дисципліни “Теплові та атомні електричні станції” є:
- систематизація, закріплення та розширення знань за спеціальними курсами;
- засвоєння принципів підвищення ефективності ТЕС та АЕС, а також методів розрахунку теплових схем паротурбінних установок (ПТУ) та аналізу
- впливу технічних рішень, прийнятих при виборі теплової схеми, та режимних факторів на техніко-економічні показники установок;
- набуття навичок самостійної творчої роботи;
- використання довідкових та нормативних матеріалів, періодичної та навчальної літератури.
Курсове проектування по ТЕС слід розглядати як підготовчий етап дипломного проектування, складовою якого, як правило, є вибір та розрахунок теплової схеми ТЕС чи АЕС.
Завантажити – Канталінський – Теплові та атомні електричні станції. Метод.посібник з виконання – 2005 >>
-
Обсяг та зміст курсового проекту
Обсяг та зміст курсового проекту визначаються випускаючою кафедрою. Як типовий можна рекомендувати наступний зміст проекту:
- Вибір принципової теплової схеми для заданої паротурбінної установки ТЕС чи АЕС та обґрунтування прийнятих технічних рішень.
- Розрахунок принципової теплової схеми для заданого чи обраного режиму роботи установки.
- Виконує розрахунки щодо аналізу впливу структурних змін у тепловій схемі, а також прийнятих технічних рішень при її складанні, таких як схема скидання дренажів, величина температурних напорів у підігрівачах та ін., на техніко-економічну ефективність ПТУ.
- Визначення техніко-економічних показників встановлення та порівняння їх з нормативними значеннями.
- Виконання спеціального завдання, якою може бути запропоновано наступне:
- -удосконалення теплової технологічної схеми ПТУ, наприклад, за рахунок заміни поверхневих ПВД на змішуючі;
- -зміни типу приводу поживних насосів;
- -змін схеми підігріву мережевої води;
- -організація додаткових відборів пари, в т.ч. на зовнішніх теплових споживачів;
- -пристрій теплофікаційних пучків у конденсаторі та ін. При цьому необхідно виконати розрахунок додаткових елементів та підігрівачів теплової схеми та визначити техніко-економічну ефективність запропонованого рішення.
В обсязі спецзавдання можлива також побудова енергетичних та видаткових характеристик ПТУ на основі багатоваріантних розрахунків теплової схеми на ПЕОМ.
Обсяг курсового проекту входить розрахунково-пояснювальна записка (20-25 стор.) з узагальненням результатів розрахунків і укладанням, і навіть графічний матеріал однією – двох листах. На першому аркуші зображується принципова теплова схема ПТУ, на другому (при необхідності) – результати досліджень спецзавдання.
Записка та креслення мають виконуватися з урахуванням вимог єдиної системи конструкторської та технологічної документації документації, а розрахунки – у системі одиниць СІ. Умовні позначення тепломеханічного обладнання та арматури, а також умовні позначення потоків пари, конденсату та води можна прийняти за [1,2,6].
-
Вибір принципової теплової схеми паротурбінної установки
Принципова теплова схема ПТУ відображає зв’язки між її елементами та визначає досконалість технологічної схеми та економічність роботи ‘ГЕС. При складанні принципової теплової схеми вирішуються такі вопросы:
- Вибирається тип котлів, і у разі застосування барабанних котлів
(що можливо при докритичному тиску пари) розробляється схема використання теплоти безперервного продування. Можливе застосування одно- та двоступінчастої схеми розширювачів безперервного продування з направленням випару відповідно в деаератори підвищеного тиску (0,588-0,686 МПа) та атмосферні. Двоступінчаста схема розширювачів безперервного продування застосовується на промислово-опалювальних ТЕЦ (з турбінами типу Р і ПТ), одноступінчаста – на КЕС та опалювальних ТЕЦ. Теплота продувної води після розширювачів використовується для підігріву додаткової води.
- Обґрунтовуються основні рішення щодо схеми регенерації турбоустановки, визначається кількість та тип регенеративних підігрівачів, схеми включення деаераторів та скидання дренажів (конденсату гріючої пари) підігрівачів та ін.
Як перші по ходу води підігрівачів низького тиску (ПНД) рекомендується застосовувати змішувальні підігрівачі як такі, що забезпечують більш високу теплову економічність.
В установках з проміжним перегрівом пари відбір на один із підігрівачів високого тиску (ПВД) виконується з “холодної” лінії промперегріву, зважаючи на більш високу ефективність такого рішення проти відбору пари з “гарячої” лінії промперегріву.
Деаератор основного ступеня дегазації води частіше включається не як окремий ступінь підігріву води, а за схемою.
При складанні теплової схеми обґрунтовується також застосування у підігрівачах охолоджувачів перегрітої пари та конденсату, розробляється схема використання пари ущільнень, передбачається встановлення охолоджувачів ежекторів у разі застосування пароструминних ежекторів.
- Вибирається схема включення живильного насоса (зазвичай приймається однопідйомна – за деаератором підвищеного тиску) та тип приводу живильного насоса (електричний чи паровий). Для забезпечення надійної роботи поживних насосів блоків надкритичного тиску перед ними встановлюють насоси, що вмикаються (бустерні).
- Приймається схема відбору пари на сушіння палива, підігрів мазуту і повітря (підігрів повітря можливий також мережевою водою, конденсатом або живильною водою), а також схема включення турбоприводу повітродувок котлів під наддувом (у разі вибору парового приводу).
- Визначається спосіб підготовки додаткової води (хімічний та термічний), схеми включення випарників та введення додаткової води в теплову схему ТЕС.
Для теплофікаційних установок приймаються схеми відпустки, теплоти зовнішнім споживачам з парою та гарячою водою та використання конденсату, що повертається з виробництва. Сучасні теплофікаційні турбіни забезпечують дво- або триступінчастий (з урахуванням теплофікаційних пучків у конденсаторі) підігрів мережної води. Дегазація конденсату, що повертається з виробництва, здійснюється в атмосферних деаераторах, для дегазації додаткової води теплової мережі слід приймати вакуумні деаератори.
Типові схеми регенерації різних турбоустановок наведені у [2,3]. Вони можуть бути взяті за основу при виконанні курсового проекту.
